увічнюватися
УВІ́ЧНЮВАТИСЯ (ВВІ́ЧНЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УВІ́ЧНИТИСЯ (ВВІ́ЧНИТИСЯ), нюся, нишся, док.
1. Ставати пам'ятним навіки, зберігатися у пам'яті нащадків.
Олівець, туш, рідше акварель – ось з допомогою чого в короткі хвилини між боями на аркушах похідних блокнотів увічнювався подвиг воїнів-однополчан (з газ.).
2. Продовжувати своє існування в віках; залишатися навіки, надовго.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- увічнюватися — уві́чнюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- увічнюватися — (ввічнюватися), -ююся, -юєшся, недок., увічнитися (ввічнитися), -нюся, -нишся, док. 1》 Ставати пам'ятним навіки, зберігатись у пам'яті нащадків. 2》 Продовжувати своє існування в віках; залишатися навіки, надовго. Великий тлумачний словник сучасної мови
- увічнюватися — УВІ́ЧНЮВАТИСЯ (ВВІ́ЧНЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УВІ́ЧНИТИСЯ (ВВІ́ЧНИТИСЯ), нюся, нишся, док. 1. Ставати пам’ятним навіки, зберігатися у пам’яті нащадків. Словник української мови в 11 томах