увічнюватися

уві́чнюватися

(ввічнюватися), -ююся, -юєшся, недок., увічнитися (ввічнитися), -нюся, -нишся, док.

1》 Ставати пам'ятним навіки, зберігатись у пам'яті нащадків.

2》 Продовжувати своє існування в віках; залишатися навіки, надовго.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увічнюватися — уві́чнюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. увічнюватися — УВІ́ЧНЮВАТИСЯ (ВВІ́ЧНЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УВІ́ЧНИТИСЯ (ВВІ́ЧНИТИСЯ), нюся, нишся, док. 1. Ставати пам'ятним навіки, зберігатися у пам'яті нащадків. Словник української мови у 20 томах
  3. увічнюватися — УВІ́ЧНЮВАТИСЯ (ВВІ́ЧНЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УВІ́ЧНИТИСЯ (ВВІ́ЧНИТИСЯ), нюся, нишся, док. 1. Ставати пам’ятним навіки, зберігатися у пам’яті нащадків. Словник української мови в 11 томах