увічнюватися
уві́чнюватися
(ввічнюватися), -ююся, -юєшся, недок., увічнитися (ввічнитися), -нюся, -нишся, док.
1》 Ставати пам'ятним навіки, зберігатись у пам'яті нащадків.
2》 Продовжувати своє існування в віках; залишатися навіки, надовго.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- увічнюватися — уві́чнюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- увічнюватися — УВІ́ЧНЮВАТИСЯ (ВВІ́ЧНЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УВІ́ЧНИТИСЯ (ВВІ́ЧНИТИСЯ), нюся, нишся, док. 1. Ставати пам'ятним навіки, зберігатися у пам'яті нащадків. Словник української мови у 20 томах
- увічнюватися — УВІ́ЧНЮВАТИСЯ (ВВІ́ЧНЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УВІ́ЧНИТИСЯ (ВВІ́ЧНИТИСЯ), нюся, нишся, док. 1. Ставати пам’ятним навіки, зберігатися у пам’яті нащадків. Словник української мови в 11 томах