1. Великий тлумачний словник сучасної мови

увічнювати

уві́чнювати

(ввічнювати), -юю, -юєш, недок., увічнити (ввічнити), -ню, -ниш, док., перех.

1》 Робити пам'ятним навіки, зберігати для пам'яті нащадків.

2》 Зберігати навіки, робити вічним, непохитним.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увічнювати — увіковічувати чи увічнювати? Перше дієслово – калька, друге – питоме українське. Тому в сучасній літературній мові переважно виступає увічнювати, а увіковічувати маловживане. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. увічнювати — уві́чнювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. увічнювати — УВІ́ЧНЮВАТИ (ВВІ́ЧНЮВАТИ), юю, юєш, недок., УВІ́ЧНИТИ (ВВІ́ЧНИТИ), ню, ниш, док., кого, що. 1. Робити пам'ятним навіки, зберігати для пам'яті нащадків. За три роки до смерті великого Каменяра відомий галицький скульптор... Словник української мови у 20 томах
  4. увічнювати — Уві́чнювати, -нюю, -нюєш; уві́чнити, -чню, -чниш, -чнять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. увічнювати — УВІ́ЧНЮВАТИ (ВВІ́ЧНЮВАТИ), юю, юєш, недок., УВІ́ЧНИТИ (ВВІ́ЧНИТИ), ню, ниш, док., перех. 1. Робити пам’ятним навіки, зберігати для пам’яті нащадків. За три роки до смерті великого Каменяра відомий галицький скульптор... Словник української мови в 11 томах