угощати —
УГОЩА́ТИ (ВГОЩА́ТИ), а́ю, а́єш і рідко УГО́ЩУВАТИ (ВГО́ЩУВАТИ), ую, уєш, недок., УГОСТИ́ТИ (ВГОСТИ́ТИ), ощу́, о́сти́ш, док., кого, розм. 1. Те саме, що частува́ти. Мати будуть вгощати сотами, Мед янтарний, а в нім бджола... (А.
Словник української мови у 20 томах
угощати —
(вгощати, пригощати), -аю, -аєш, недок., угостити (вгостити), -ощу, -остиш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що частувати. 2》 перен.Запросивши когось куди-небудь, платити за розвагу, взагалі робити комусь приємність. || перев. у сполуч. зі сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
угощати —
ЧАСТУВА́ТИ (щиро й радо запрошувати когось поїсти, випити тощо), ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ), УГОЩА́ТИ (ВГОЩА́ТИ) розм., ГОСТИ́ТИ розм., ПО́ШТУВАТИ розм., ШАНУВА́ТИ розм., ПРИШАНО́ВУВАТИ розм., ТРАКТУВА́ТИ розм., ВІТА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
угощати —
УГОЩА́ТИ (ВГОЩА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УГОСТИ́ТИ (ВГОСТИ́ТИ), ощу́, о́сти́ш, док., перех., розм. 1. Те саме, що частува́ти. Мати будуть вгощати сотами, Мед янтарний, а в нім бджола… (Мал.
Словник української мови в 11 томах
угощати —
Угощати, -щаю, -єш сов. в. угостити, -щу, -стиш, гл. Угощать, угостить. Кумом його до себе прохав, добре угощав. н. п.
Словник української мови Грінченка