удачниця

уда́чниця

іменник жіночого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. удачниця — УДА́ЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до уда́чник. В інституті Катю вважали удачницею – її єдину прийняли на курс із трійкою на вступному іспиті (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
2. удачниця — -і, розм. Жін. до удачник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. удачниця — УДА́ЧНИЦЯ, і, ж.. розм. Жін. до уда́чник.  Словник української мови в 11 томах