удачниця

уда́чниця

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удачниця — УДА́ЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до уда́чник. В інституті Катю вважали удачницею – її єдину прийняли на курс із трійкою на вступному іспиті (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  2. удачниця — -і, розм. Жін. до удачник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. удачниця — УДА́ЧНИЦЯ, і, ж.. розм. Жін. до уда́чник. Словник української мови в 11 томах