удачниця
уда́чниця
іменник жіночого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- удачниця — УДА́ЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до уда́чник. В інституті Катю вважали удачницею – її єдину прийняли на курс із трійкою на вступному іспиті (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- удачниця — -і, розм. Жін. до удачник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- удачниця — УДА́ЧНИЦЯ, і, ж.. розм. Жін. до уда́чник. Словник української мови в 11 томах