удачниця

уда́чниця

-і, розм.

Жін. до удачник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удачниця — уда́чниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. удачниця — УДА́ЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до уда́чник. В інституті Катю вважали удачницею – її єдину прийняли на курс із трійкою на вступному іспиті (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. удачниця — УДА́ЧНИЦЯ, і, ж.. розм. Жін. до уда́чник. Словник української мови в 11 томах