1. Словник української мови у 20 томах

удачниця

УДА́ЧНИЦЯ, і, ж., розм.

Жін. до уда́чник.

В інституті Катю вважали удачницею – її єдину прийняли на курс із трійкою на вступному іспиті (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удачниця — уда́чниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. удачниця — -і, розм. Жін. до удачник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. удачниця — УДА́ЧНИЦЯ, і, ж.. розм. Жін. до уда́чник. Словник української мови в 11 томах