ужити

ужи́ти 1

дієслово доконаного виду

використати; спожити

ужи́ти 2

дієслово доконаного виду

змогти ужитися з кимось або де-небудь

розм.

Значення в інших словниках

1. ужити — УЖИ́ТИ¹ див. ужива́ти. УЖИ́ТИ² (ВЖИ́ТИ), уживу́, уживе́ш, док., розм. Зуміти, змогти зжитися з ким- або де-небудь. – Тим і втікає молода жінка від свекрухи до матері, поки обвикне в чоловіка.  Словник української мови у 20 томах
2. ужити — I див. уживати. II (вжити), уживу, уживеш, док., розм. Зуміти, змогти зжитися з ким- або де-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ужити — ВИКОРИСТО́ВУВАТИ (брати що-небудь із користю, для власних вигод), КОРИ́СТУВА́ТИСЯ чим, з чого, ВЖИВА́ТИ (УЖИВА́ТИ) чого, ЗАСТОСО́ВУВАТИ, ПОСЛУГО́ВУВАТИСЯ чим, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, СПОЖИВА́ТИ рідше, ПОСЛУГУВА́ТИСЯ чим, рідше...  Словник синонімів української мови
4. ужити — УЖИ́ТИ¹ див. ужива́ти. УЖИ́ТИ² (ВЖИ́ТИ), уживу́, уживе́ш, док., розм. Зуміти, змогти зжитися з ким— або де-небудь. — Тим і втікає молода жінка від свекрухи до матері, поки обвикне в чоловіка. — Ні одна без утеків не вживе (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах
5. ужити — Ужити, -ся см. уживати, -ся.  Словник української мови Грінченка