Орфографічний словник української мови

укручений

укру́чений 1

дієприкметник

обмотаний чимсь

укру́чений 2

дієприкметник

угвинчений

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. укручений — УКРУ́ЧЕНИЙ¹ (ВКРУ́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до укрути́ти¹. Надворі, коло високої фури, укритої сірими попонами і укрученої вірьовками, поралося двоє слуг (П. Кочура). УКРУ́ЧЕНИЙ² див. вкру́чений¹.  Словник української мови у 20 томах
  2. укручений — I (вкручений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до укрутити I. || укручено (вкручено), безос. присудк. сл. II див. вкручений I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. укручений — УКРУ́ЧЕНИЙ¹ (ВКРУ́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укрути́ти¹. Надворі, коло високої фури, укритої сірими попонами і укрученої вірьовками, поралося двоє слуг (Кочура, Зол. грамота, 1960, 176). УКРУ́ЧЕНИЙ² див. вкру́чений¹.  Словник української мови в 11 томах