Великий тлумачний словник сучасної мови

укручений

укру́чений

I (вкручений), -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до укрутити I.

|| укручено (вкручено), безос. присудк. сл.

II див. вкручений I.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. укручений — укру́чений 1 дієприкметник обмотаний чимсь укру́чений 2 дієприкметник угвинчений  Орфографічний словник української мови
  2. укручений — УКРУ́ЧЕНИЙ¹ (ВКРУ́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до укрути́ти¹. Надворі, коло високої фури, укритої сірими попонами і укрученої вірьовками, поралося двоє слуг (П. Кочура). УКРУ́ЧЕНИЙ² див. вкру́чений¹.  Словник української мови у 20 томах
  3. укручений — УКРУ́ЧЕНИЙ¹ (ВКРУ́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укрути́ти¹. Надворі, коло високої фури, укритої сірими попонами і укрученої вірьовками, поралося двоє слуг (Кочура, Зол. грамота, 1960, 176). УКРУ́ЧЕНИЙ² див. вкру́чений¹.  Словник української мови в 11 томах