укручений

УКРУ́ЧЕНИЙ¹ (ВКРУ́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укрути́ти¹.

Надворі, коло високої фури, укритої сірими попонами і укрученої вірьовками, поралося двоє слуг (Кочура, Зол. грамота, 1960, 176).

УКРУ́ЧЕНИЙ² див. вкру́чений¹.

Значення в інших словниках

1. укручений — укру́чений 1 дієприкметник обмотаний чимсь укру́чений 2 дієприкметник угвинчений  Орфографічний словник української мови
2. укручений — УКРУ́ЧЕНИЙ¹ (ВКРУ́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до укрути́ти¹. Надворі, коло високої фури, укритої сірими попонами і укрученої вірьовками, поралося двоє слуг (П. Кочура). УКРУ́ЧЕНИЙ² див. вкру́чений¹.  Словник української мови у 20 томах
3. укручений — I (вкручений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до укрутити I. || укручено (вкручено), безос. присудк. сл. II див. вкручений I.  Великий тлумачний словник сучасної мови