укручувати

укру́чувати 1

дієслово недоконаного виду

умотувати в щось; зменшувати світло

укру́чувати 2

дієслово недоконаного виду

угвинчувати

Значення в інших словниках

1. укручувати — див. свердлити  Словник синонімів Вусика
2. укручувати — УКРУ́ЧУВАТИ¹ (ВКРУ́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКРУТИ́ТИ (ВКРУТИ́ТИ), учу́, у́тиш, док., що. 1. Міцно обмотувати чимсь, умотувати в щось. – Та й малий же ти з біса. Ану, давай я тебе поміряю.  Словник української мови у 20 томах
3. укручувати — I (вкручувати), -ую, -уєш, недок., укрутити (вкрутити), -учу, -утиш, док., перех. 1》 Міцно обмотувати чимсь, умотувати в щось. || Закручуючи, прив'язувати. 2》 Прикручуючи, зменшувати світло, звук і т. ін. (у лампі, приймачі тощо). II див. вкручувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. укручувати — ВКРУ́ЧУВАТИ (УКРУ́ЧУВАТИ) (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ), ВВІ́РЧУВАТИ (УВІ́РЧУВАТИ), ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ). — Док.  Словник синонімів української мови
5. укручувати — УКРУ́ЧУВАТИ¹ (ВКРУ́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКРУТИ́ТИ (ВКРУТИ́ТИ), учу́, у́тиш, док., перех. 1. Міцно обмотувати чимсь, умотувати в щось. — Та й малий же ти з біса. Ану, давай я тебе поміряю.  Словник української мови в 11 томах
6. укручувати — Укручувати, -чую, -єш сов. в. укрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Ввинчивать, ввинтить. 2) Вматывать, вмотать, заматывать. замотать; обвязывать, обвязать. Прив'язав його плечима до того стовпа. Добре, вкрутив його. Грин. II.  Словник української мови Грінченка