укручувати

укру́чувати

I (вкручувати), -ую, -уєш, недок., укрутити (вкрутити), -учу, -утиш, док., перех.

1》 Міцно обмотувати чимсь, умотувати в щось.

|| Закручуючи, прив'язувати.

2》 Прикручуючи, зменшувати світло, звук і т. ін. (у лампі, приймачі тощо).

II див. вкручувати I.

Значення в інших словниках

1. укручувати — укру́чувати 1 дієслово недоконаного виду умотувати в щось; зменшувати світло укру́чувати 2 дієслово недоконаного виду угвинчувати  Орфографічний словник української мови
2. укручувати — див. свердлити  Словник синонімів Вусика
3. укручувати — УКРУ́ЧУВАТИ¹ (ВКРУ́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКРУТИ́ТИ (ВКРУТИ́ТИ), учу́, у́тиш, док., що. 1. Міцно обмотувати чимсь, умотувати в щось. – Та й малий же ти з біса. Ану, давай я тебе поміряю.  Словник української мови у 20 томах
4. укручувати — ВКРУ́ЧУВАТИ (УКРУ́ЧУВАТИ) (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ), ВВІ́РЧУВАТИ (УВІ́РЧУВАТИ), ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ). — Док.  Словник синонімів української мови
5. укручувати — УКРУ́ЧУВАТИ¹ (ВКРУ́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКРУТИ́ТИ (ВКРУТИ́ТИ), учу́, у́тиш, док., перех. 1. Міцно обмотувати чимсь, умотувати в щось. — Та й малий же ти з біса. Ану, давай я тебе поміряю.  Словник української мови в 11 томах
6. укручувати — Укручувати, -чую, -єш сов. в. укрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Ввинчивать, ввинтить. 2) Вматывать, вмотать, заматывать. замотать; обвязывать, обвязать. Прив'язав його плечима до того стовпа. Добре, вкрутив його. Грин. II.  Словник української мови Грінченка