Орфографічний словник української мови

умикання

умика́ння 1

іменник середнього роду

викрадення дівчини

діал.

умика́ння 2

іменник середнього роду

запуск

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. умикання — УМИКА́ННЯ¹, я, с., етн., діал. Дія за знач. умика́ти¹. На завершення параду іноземним гостям був приготований сюрприз: джигітування з “умиканням” козаками дівчини-нареченої (О. Гончар). УМИКА́ННЯ² див. вмика́ння.  Словник української мови у 20 томах
  2. умикання — I -я, с., етн., діал. Дія за знач. умикати I. II див. вмикання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. умикання — УМИКА́ННЯ¹, я, с., етн., діал. Дія за знач. умика́ти¹. На завершення параду іноземним гостям був приготований сюрприз: джигітування з «умиканням» козаками дівчини-нареченої (Гончар, II, 1959, 365). УМИКА́ННЯ² див. вмика́ння.  Словник української мови в 11 томах