умикання —
УМИКА́ННЯ¹, я, с., етн., діал. Дія за знач. умика́ти¹. На завершення параду іноземним гостям був приготований сюрприз: джигітування з “умиканням” козаками дівчини-нареченої (О. Гончар). УМИКА́ННЯ² див. вмика́ння.
Словник української мови у 20 томах
умикання —
I -я, с., етн., діал. Дія за знач. умикати I. II див. вмикання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
умикання —
УМИКА́ННЯ¹, я, с., етн., діал. Дія за знач. умика́ти¹. На завершення параду іноземним гостям був приготований сюрприз: джигітування з «умиканням» козаками дівчини-нареченої (Гончар, II, 1959, 365). УМИКА́ННЯ² див. вмика́ння.
Словник української мови в 11 томах