умикання
УМИКА́ННЯ¹, я, с., етн., діал.
Дія за знач. умика́ти¹.
На завершення параду іноземним гостям був приготований сюрприз: джигітування з “умиканням” козаками дівчини-нареченої (О. Гончар).
УМИКА́ННЯ² див. вмика́ння.
Словник української мови (СУМ-20)