Значення в інших словниках
-
умовлений —
УМО́ВЛЕНИЙ (ВМО́ВЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до умо́вити. І сталося вранці, і вийшов Йонатан на поле, на умовлений з Давидом час, а з ним був малий хлопець (Біблія. Пер. І. Огієнка); // умо́влено, безос. пред. А от і шлюбний день!...
Словник української мови у 20 томах
-
умовлений —
(вмовлений), -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до умовити. || умовлено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Такий, про якого умовилися заздалегідь. || Відомий, зрозумілий тільки тим, хто умовився; умовний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
умовлений —
УМО́ВНИЙ (встановлений за домовленістю між ким-небудь, зрозумілий тільки тим, хто домовився), УМО́ВЛЕНИЙ. Спочатку ми викликали умовним стуком Ромку (Л. Смілянський); Підпис "Маруся" був умовним (Ф.
Словник синонімів української мови
-
умовлений —
Умо́влений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
умовлений —
УМО́ВЛЕНИЙ (ВМО́ВЛЕНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до умо́вити; // умо́влено, безос. присудк. сл. А от і шлюбний день! Умовлено було не справляти дуже бучного весілля (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах
-
умовлений —
Умовлений, -а, -е Условленный. Се був умовлений знак. К. МБ. II. 128.
Словник української мови Грінченка