уможливлювати —
УМОЖЛИ́ВЛЮВАТИ (ВМОЖЛИ́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УМОЖЛИ́ВИТИ (ВМОЖЛИ́ВИТИ), влю, виш; мн. уможли́влять; док., що, також з інфін. Робити можливим, забезпечувати можливість здійснення чого-небудь.
Словник української мови у 20 томах
уможливлювати —
(вможливлювати), -юю, -юєш, недок., уможливити (вможливити), -влю, -виш; мн. уможливлять; док., перех., також з інфін. Робити можливим, забезпечувати можливість здійснення чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уможливлювати —
УМОЖЛИ́ВЛЮВАТИ (ВМОЖЛИ́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УМОЖЛИ́ВИТИ (ВМОЖЛИ́ВИТИ), влю, виш; мн. уможли́влять; док., перех., також з інфін. Робити можливим, забезпечувати можливість здійснення чого-небудь.
Словник української мови в 11 томах