Великий тлумачний словник сучасної мови

уможливлювати

уможли́влювати

(вможливлювати), -юю, -юєш, недок., уможливити (вможливити), -влю, -виш; мн. уможливлять; док., перех., також з інфін.

Робити можливим, забезпечувати можливість здійснення чого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. уможливлювати — уможли́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. уможливлювати — УМОЖЛИ́ВЛЮВАТИ (ВМОЖЛИ́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УМОЖЛИ́ВИТИ (ВМОЖЛИ́ВИТИ), влю, виш; мн. уможли́влять; док., що, також з інфін. Робити можливим, забезпечувати можливість здійснення чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  3. уможливлювати — УМОЖЛИ́ВЛЮВАТИ (ВМОЖЛИ́ВЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УМОЖЛИ́ВИТИ (ВМОЖЛИ́ВИТИ), влю, виш; мн. уможли́влять; док., перех., також з інфін. Робити можливим, забезпечувати можливість здійснення чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах