Значення в інших словниках унука — УНУ́КА див. вну́ка. Словник української мови у 20 томах унука — Уну́ка, -ки, -ці; уну́ки, уну́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.) унука — Унука, -ки ж. Внучка. Сядь собі у запічку, колиши унуку. Ном. ум. унучка, унученька, унучечка. Словник української мови Грінченка