Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

унука

Уну́ка, -ки, -ці; уну́ки, уну́к

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. унука — уну́ка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. унука — УНУ́КА див. вну́ка.  Словник української мови у 20 томах
  3. унука — Унука, -ки ж. Внучка. Сядь собі у запічку, колиши унуку. Ном. ум. унучка, унученька, унучечка.  Словник української мови Грінченка