уповноважувати —
УПОВНОВА́ЖУВАТИ (ВПОВНОВА́ЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УПОВНОВА́ЖИТИ (ВПОВНОВА́ЖИТИ), жу, жиш, док., кого. Надавати кому-небудь певні повноваження, доручати зробити щось від свого імені або від імені колективу.
Словник української мови у 20 томах
уповноважувати —
(вповноважувати), -ую, -уєш, недок., уповноважити (вповноважити), -жу, -жиш, док., перех. Надавати кому-небудь певні повноваження, доручати зробити щось від свого імені або від імені колективу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уповноважувати —
УПОВНОВА́ЖУВАТИ (ВПОВНОВА́ЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УПОВНОВА́ЖИТИ (ВПОВНОВА́ЖИТИ), жу, жиш, док., перех. Надавати кому-небудь певні повноваження, доручати зробити щось від свого імені або від імені колективу.
Словник української мови в 11 томах