уповноважувати
УПОВНОВА́ЖУВАТИ (ВПОВНОВА́ЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УПОВНОВА́ЖИТИ (ВПОВНОВА́ЖИТИ), жу, жиш, док., перех. Надавати кому-небудь певні повноваження, доручати зробити щось від свого імені або від імені колективу.
— Уповноважуєте мене їхати до міста з нашим проханням? (Мик., II, 1957, 369);
Яке він має право затримувати людей? Хто його уповноважував? А затримати таки треба (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 59).
Словник української мови (СУМ-11)