управителька

управи́телька

іменник жіночого роду, істота

іст.

Значення в інших словниках

1. управителька — УПРАВИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. 1. Жін. до управи́тель. 2. розм. Дружина управителя. – Писаря й писаршу можна попросити до себе в гості не конечне ж тоді, коли в нас буде протопопша та управителька, а коли-небудь іншим часом (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
2. управителька — -и, ж., заст. 1》 Жін. до управитель. 2》 розм. Дружина управителя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. управителька — УПРАВИ́ТЕЛЬКА, и, ж., заст. 1. Жін. до управи́тель. 2. розм. Дружина управителя. — Писаря й писаршу можна попросити до себе в гості не конечне ж тоді, коли в нас буде протопопша та управителька, а коли-небудь іншим часом (Н.-Лев., IV, 1956, 44).  Словник української мови в 11 томах
4. управителька — Управителька, -ки ж. Управительница. Зміев. у.  Словник української мови Грінченка