управитель —
див. керівник
Словник синонімів Вусика
управитель —
УПРАВИ́ТЕЛЬ, я, ч. У дореволюційній Росії – особа, яка керувала справами, розпоряджалася фінансами поміщицького господарства, заводу, фабрики і т. ін. Бонковський тепер був управителем в одному селі багатого графа (І.
Словник української мови у 20 томах
управитель —
-я, ч. У дореволюційній Росії – особа, яка керувала справами, розпоряджалася фінансами поміщицького господарства, заводу, фабрики і т. ін. || заст. Керівник, голова чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
управитель —
УПРАВИ́ТЕЛЬ, я, ч. У дореволюційній Росії — особа, яка керувала справами, розпоряджалася фінансами поміщицького господарства, заводу, фабрики і т. ін. Бонковський тепер був управителем в одному селі багатого графа (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
управитель —
Управитель, -ля м. Управляющій. Дармо тоді гукав управитель, щоб на панщину йшли. МВ. (О. 1862. І. 102). А пан з костьолу їхав, чи управитель, а не пан. Шевч. 514.
Словник української мови Грінченка