управитель
управи́тель
-я, ч.
У дореволюційній Росії – особа, яка керувала справами, розпоряджалася фінансами поміщицького господарства, заводу, фабрики і т. ін.
|| заст. Керівник, голова чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови