управлінець

управлі́нець

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. управлінець — УПРАВЛІ́НЕЦЬ, нця, ч., розм. Особа, що працює в адміністрації установи, галузі або територіальної одиниці; чиновник. Описується середовище, що оточує керівника, зокрема, внутрішнє та зовнішнє, їх вплив на діяльність управлінця (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
2. управлінець — -нця, ч., розм. Працівник управління (див. управління 2)).  Великий тлумачний словник сучасної мови