усамітнюватися —
Бути <�залишатися> на самоті, (від людей) цуратися кого; п! ВІДОРЕМЛЮВАТИСЯ; док. УСАМІТНИТИСЯ, (у глушині) фр. зашитися.
Словник синонімів Караванського
усамітнюватися —
[усам’іт(')н'уватиес'а] -н'уйус'а, -н'уйеіс':а, -н'уйеіц':а, -н'уйуц':а
Орфоепічний словник української мови
усамітнюватися —
УСАМІ́ТНЮВАТИСЯ, УСАМО́ТНЮВАТИСЯ, нююся, нюєшся, недок., УСАМІ́ТНИТИСЯ, УСАМО́ТНИТИСЯ, нюся, нишся, док. Прагнучи до самоти, залишатися одному, уникати спілкування з людьми.
Словник української мови у 20 томах
усамітнюватися —
і усамотнюватися, -нююся, -нюєшся, недок., усамітнитися і усамотнитися, -нюся, -нишся, док. Прагнучи до самоти, залишатися одному, уникати спілкування з людьми. || Відокремлюватися від інших, намагатися зостатись наодинці з ким-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
усамітнюватися —
УСАМІ́ТНЮВАТИСЯ i УСАМО́ТНЮВАТИСЯ, нююся, нюєшся, недок., УСАМІ́ТНИТИСЯ і УСАМО́ТНИТИСЯ, нюся, нишся, док. Прагнучи до самоти, залишатися одному, уникати спілкування з людьми.
Словник української мови в 11 томах