Значення в інших словниках
-
установчий —
[устаноўчией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і
Орфоепічний словник української мови
-
установчий —
УСТАНО́ВЧИЙ (ВСТАНО́ВЧИЙ), а, е. Який має завданням організацію чого-небудь, призначений заснувати що-небудь...
Словник української мови у 20 томах
-
установчий —
-а, -е. Який має завданням організацію чого-небудь, призначений заснувати що-небудь. Установчий договір — договір між засновниками (учасниками) про створення юридичної особи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
установчий —
Устано́вчий, -ча, -че
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
установчий —
УСТАНО́ВЧИЙ, а, е. Який має завданням організацію чого-небудь, призначений заснувати що-небудь.
Словник української мови в 11 томах