устоювати —
УСТО́ЮВАТИ (ВСТО́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., УСТО́ЯТИ (ВСТО́ЯТИ), о́ю, о́їш, док. 1. Утримуватися у вертикальному положенні, не падати. Вітер дув з моря. Він був сили надзвичайної. Люди не встоювали на ногах (М.
Словник української мови у 20 томах
устоювати —
(встоювати), -юю, -юєш, недок., устояти (встояти), -ою, -оїш, док. 1》 Утримуватися у вертикальному положенні, не падати. 2》 Зберігатися цілим, не піддаватися руйнуванню. 3》 тільки док. Витримати натиск, напад.
Великий тлумачний словник сучасної мови
устоювати —
УСТО́ЮВАТИ (ВСТО́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., УСТО́ЯТИ (ВСТО́ЯТИ), о́ю, о́їш, док. 1. Утримуватися у вертикальному положенні, не падати. Вітер дув з моря. Він був сили надзвичайної. Люди не встоювали на ногах (Трубл.
Словник української мови в 11 томах