устоювати
усто́ювати
(встоювати), -юю, -юєш, недок., устояти (встояти), -ою, -оїш, док.
1》 Утримуватися у вертикальному положенні, не падати.
2》 Зберігатися цілим, не піддаватися руйнуванню.
3》 тільки док. Витримати натиск, напад.
4》 Виявляти витримку, не піддаватися впливові кого-, чого-небудь.
|| Виявляти силу, стійкість у боротьбі за існування.
5》 за кого – що, заст. Заступатися.
|| перех. Відстоювати.
6》 тільки недок., заст., рідко. Наполягати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови