устоювати

усто́ювати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. устоювати — УСТО́ЮВАТИ (ВСТО́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., УСТО́ЯТИ (ВСТО́ЯТИ), о́ю, о́їш, док. 1. Утримуватися у вертикальному положенні, не падати. Вітер дув з моря. Він був сили надзвичайної. Люди не встоювали на ногах (М. Словник української мови у 20 томах
  2. устоювати — (встоювати), -юю, -юєш, недок., устояти (встояти), -ою, -оїш, док. 1》 Утримуватися у вертикальному положенні, не падати. 2》 Зберігатися цілим, не піддаватися руйнуванню. 3》 тільки док. Витримати натиск, напад. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. устоювати — УСТО́ЮВАТИ (ВСТО́ЮВАТИ), юю, юєш, недок., УСТО́ЯТИ (ВСТО́ЯТИ), о́ю, о́їш, док. 1. Утримуватися у вертикальному положенні, не падати. Вітер дув з моря. Він був сили надзвичайної. Люди не встоювали на ногах (Трубл. Словник української мови в 11 томах