утішник

уті́шник

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. утішник — див. утішитель  Словник чужослів Павло Штепа
2. утішник — УТІ́ШНИК (ВТІ́ШНИК), а, ч. Той (те), хто (що) утішає, заспокоює. В чорнім кожушку, В ухатій шапці хлопчик гостроокий Із батьком рушив у морозну путь, В оббитій повстю тулячись кибитці.  Словник української мови у 20 томах
3. утішник — (втішник), -а, ч. Той (те), хто (що) утішає, заспокоює.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. утішник — УТІ́ШНИК (ВТІ́ШНИК), а, ч. Той (те), хто (що) утішає, заспокоює. В чорнім кожушку, В ухатій шапці хлопчик гостроокий Із батьком рушив у морозну путь, В оббитій повстю тулячись кибитці.  Словник української мови в 11 томах