1. Орфографічний словник української мови

утішник

уті́шник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утішник — див. утішитель Словник чужослів Павло Штепа
  2. утішник — УТІ́ШНИК (ВТІ́ШНИК), а, ч. Той (те), хто (що) утішає, заспокоює. В чорнім кожушку, В ухатій шапці хлопчик гостроокий Із батьком рушив у морозну путь, В оббитій повстю тулячись кибитці. Словник української мови у 20 томах
  3. утішник — (втішник), -а, ч. Той (те), хто (що) утішає, заспокоює. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утішник — УТІ́ШНИК (ВТІ́ШНИК), а, ч. Той (те), хто (що) утішає, заспокоює. В чорнім кожушку, В ухатій шапці хлопчик гостроокий Із батьком рушив у морозну путь, В оббитій повстю тулячись кибитці. Словник української мови в 11 томах