утішник

див. утішитель

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утішник — уті́шник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. утішник — УТІ́ШНИК (ВТІ́ШНИК), а, ч. Той (те), хто (що) утішає, заспокоює. В чорнім кожушку, В ухатій шапці хлопчик гостроокий Із батьком рушив у морозну путь, В оббитій повстю тулячись кибитці. Словник української мови у 20 томах
  3. утішник — (втішник), -а, ч. Той (те), хто (що) утішає, заспокоює. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утішник — УТІ́ШНИК (ВТІ́ШНИК), а, ч. Той (те), хто (що) утішає, заспокоює. В чорнім кожушку, В ухатій шапці хлопчик гостроокий Із батьком рушив у морозну путь, В оббитій повстю тулячись кибитці. Словник української мови в 11 томах