утішник
див. утішитель
Джерело:
Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утішник — уті́шник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- утішник — УТІ́ШНИК (ВТІ́ШНИК), а, ч. Той (те), хто (що) утішає, заспокоює. В чорнім кожушку, В ухатій шапці хлопчик гостроокий Із батьком рушив у морозну путь, В оббитій повстю тулячись кибитці. Словник української мови у 20 томах
- утішник — (втішник), -а, ч. Той (те), хто (що) утішає, заспокоює. Великий тлумачний словник сучасної мови
- утішник — УТІ́ШНИК (ВТІ́ШНИК), а, ч. Той (те), хто (що) утішає, заспокоює. В чорнім кожушку, В ухатій шапці хлопчик гостроокий Із батьком рушив у морозну путь, В оббитій повстю тулячись кибитці. Словник української мови в 11 томах