Орфографічний словник української мови

ухання

у́хання

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ухання — ухкання, -я, с. Дія за знач. ухати, ухкати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ухання — У́ХАННЯ, У́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. у́хати, у́хкати і звуки, утворені цією дією. Інші панянки, заохочені Ольгою, шубовснули в воду, і почався новий тур енергійного обхлюпування, реготу, вереску і ухання (А. Іщук); В хаті Кіндратовій – ухкання, крик!..  Словник української мови у 20 томах
  3. ухання — У́ХАННЯ, У́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. у́хати, у́хкати і звуки, утворені цією дією. Інші панянки, заохочені Ольгою, шубовснули в воду, і почався новий тур енергійного обхлюпування, реготу, вереску і ухання (Іщук, Вербівчани, 1961, 30)...  Словник української мови в 11 томах
  4. ухання — У́хання, -ня с. Крики: ухъ!  Словник української мови Грінченка