ухання

у́хання

ухкання, -я, с.

Дія за знач. ухати, ухкати і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. ухання — у́хання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. ухання — У́ХАННЯ, У́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. у́хати, у́хкати і звуки, утворені цією дією. Інші панянки, заохочені Ольгою, шубовснули в воду, і почався новий тур енергійного обхлюпування, реготу, вереску і ухання (А. Іщук); В хаті Кіндратовій – ухкання, крик!..  Словник української мови у 20 томах
3. ухання — У́ХАННЯ, У́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. у́хати, у́хкати і звуки, утворені цією дією. Інші панянки, заохочені Ольгою, шубовснули в воду, і почався новий тур енергійного обхлюпування, реготу, вереску і ухання (Іщук, Вербівчани, 1961, 30)...  Словник української мови в 11 томах
4. ухання — У́хання, -ня с. Крики: ухъ!  Словник української мови Грінченка