Значення в інших словниках
-
уявний —
(який виникає в уяві) мислимий, гаданий, позірний, несправжній.
Словник синонімів Полюги
-
уявний —
Який не існує в дійсності, а створений уявою, в уяві: уявне задоволення. Імператор Іоанн був задоволений уявним боєм і велів видати всім гребцям і воїнам, які брали в ньому участь, нагороду (С.
Літературне слововживання
-
уявний —
Гаданий, уявлюваний, г. сповидний, р.позірний; Р. примарний; п! УДАВАНИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
уявний —
[уйаyнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
уявний —
УЯ́ВНИЙ, а, е. Який не існує в дійсності, а створений уявою, в уяві. Найвиразніше відчувається запах лозової кори. Хоча він, можливо, і не реальний, а уявний. Навряд чи пригонить вітер гіркуватий подих розімлілого верболозу аж з дніпровського берега (І.
Словник української мови у 20 томах
-
уявний —
-а, -е. Який не існує в дійсності, а створений уявою, в уяві; віртуальний. || у знач. ім. уявне, -ного, с. Те, що створене уявою, в уяві. Уявне число мат. — корінь парного степеня з від'ємного числа.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
уявний —
ВИ́ГАДАНИЙ (який насправді не існує), ВИ́ДУМАНИЙ, ПРИДУ́МАНИЙ, НАДУ́МАНИЙ, НЕДІ́ЙСНИЙ, ЛЕГЕНДА́РНИЙ, МІФІ́ЧНИЙ, АПОКРИФІ́ЧНИЙ книжн. (який існує тільки в легендах, міфах).
Словник синонімів української мови
-
уявний —
Уя́вни́й, -на́, -не́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
уявний —
УЯ́ВНИЙ, а, е. Який не існує в дійсності, а створений уявою, в уяві. Найвиразніше відчувається запах лозової кори. Хоча він, можливо, і не реальний, а уявний. Навряд чи пригонить вітер гіркуватий подих розімлілого верболозу аж з дніпровського берега (Вол.
Словник української мови в 11 томах