фабзавучник —
ФАБЗА́ВУЧНИК, а, ч., іст., розм. Учень фабзавучу. Я залишив у Кам'янці добрих друзів: редактора окружної газети Саву Божка, молоденького робкора нашої газети, фабзавучника Володю Бєляєва (Т. Масенко).
Словник української мови у 20 томах
фабзавучник —
ФАБЗА́ВУЧНИК, а, ч., заст., розм. Учень фабзавучу. Я залишив у Кам’янці добрих друзів: редактора окружної газети Саву Божка, молоденького робкора нашої газети, фабзавучника Володю Бєляєва (Мас., Життя.., 1960, 94).
Словник української мови в 11 томах