Орфографічний словник української мови

фальцювання

фальцюва́ння

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. фальцювання — ФАЛЬЦЮВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. фальцюва́ти. Фальцювання дощок.  Словник української мови у 20 томах
  2. фальцювання — -я, с., спец. Дія за знач. фальцювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фальцювання — фальцюва́ння (від нім. falzen – згинати) 1. З’єднання металевих листів відгинанням і спільним обтискуванням їхніх кромок. 2. Згинання друкованих аркушів у такій послідовності, щоб сторінки їх були розміщені відповідно до нумерації.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фальцювання — Фальцюва́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. фальцювання — ФАЛЬЦЮВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. фальцюва́ти.  Словник української мови в 11 томах