Словник української мови в 11 томах

фальцювання

ФАЛЬЦЮВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. фальцюва́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. фальцювання — фальцюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. фальцювання — ФАЛЬЦЮВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. фальцюва́ти. Фальцювання дощок.  Словник української мови у 20 томах
  3. фальцювання — -я, с., спец. Дія за знач. фальцювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фальцювання — фальцюва́ння (від нім. falzen – згинати) 1. З’єднання металевих листів відгинанням і спільним обтискуванням їхніх кромок. 2. Згинання друкованих аркушів у такій послідовності, щоб сторінки їх були розміщені відповідно до нумерації.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фальцювання — Фальцюва́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)