Орфографічний словник української мови

фальшівник

фальшівни́к

іменник чоловічого роду, істота

підроблювач

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. фальшівник — Фальсифікатор; п! ОКОЗАМИЛЮВАЧ.  Словник синонімів Караванського
  2. фальшівник — ФАЛЬШІВНИ́К, а́, ч., заст. Фальсифікатор, підроблювач. – Чи то я розбійник, чи фальшівник монет, чи, може, який касієр [касир] – утікач, щоб у мене були гроші на розкидування? (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  3. фальшівник — -а, ч., заст. Фальсифікатор, підроблювач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фальшівник — ФАЛЬШІВНИ́К, а́, ч., заст. Фальсифікатор, підроблювач. — Чи то я розбійник, чи фальшівник монет, чи, може, який касієр [касир] — утікач, щоб у мене були гроші на розкидування? (Фр., VI, 1951, 391).  Словник української мови в 11 томах
  5. фальшівник — Фальшівни́к, -ка м. Фальсификаторъ, поддѣлыватель. Желех.  Словник української мови Грінченка