фальшівник

ФАЛЬШІВНИ́К, а́, ч., заст. Фальсифікатор, підроблювач.

— Чи то я розбійник, чи фальшівник монет, чи, може, який касієр [касир] — утікач, щоб у мене були гроші на розкидування? (Фр., VI, 1951, 391).

Значення в інших словниках

1. фальшівник — фальшівни́к іменник чоловічого роду, істота підроблювач рідко  Орфографічний словник української мови
2. фальшівник — Фальсифікатор; п! ОКОЗАМИЛЮВАЧ.  Словник синонімів Караванського
3. фальшівник — ФАЛЬШІВНИ́К, а́, ч., заст. Фальсифікатор, підроблювач. – Чи то я розбійник, чи фальшівник монет, чи, може, який касієр [касир] – утікач, щоб у мене були гроші на розкидування? (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. фальшівник — -а, ч., заст. Фальсифікатор, підроблювач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фальшівник — Фальшівни́к, -ка м. Фальсификаторъ, поддѣлыватель. Желех.  Словник української мови Грінченка