Значення в інших словниках
-
фацет —
Фа́цет: — зневажлива назва жартівника, несерйозної людини [21] — зневажлива назва несерйозної людини [IV] — молодик, парубок [55]
Словник з творів Івана Франка
-
фацет —
ФА́ЦЕТ. ФАЦЕ́Т, а, ч., спец. 1. Скошений край стереотипу або кліше, призначений для кріплення їх на підставці чи формному циліндрі. Рівний фацет. 2. Дефект відлитих рядків. Фацет шрифту.
Словник української мови у 20 томах
-
фацет —
фа́цет (фа́цит) чолов'яга, мужчина (м, ср, ст): Аж ту фацит в циліндері мою Маньку взяв І ду таньцю вже сі бере, так якби ю знав (із пісні); -І шо то за фацет? – Який? – А той, шо сто́ї біля буди з пивом. Знаєш його? (Авторка)||ґосьць ◊ присті́йний фа́цет → пристійний ◊ рі́зати фа́це́та → різати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
фацет —
(-а) ч.; мол.; зах. Молодий чоловік, хлопець. Визнаю — / я став у чергу фацетів зарослих <...> (В. Неборак, Розмова зі слугою). ПСУМС, 72.
Словник жарґонної лексики української мови
-
фацет —
-а, ч., спец. 1》 Скошений край стереотипу або кліше, призначений для кріплення їх на підставці чи формному циліндрі. 2》 Дефект відлитих рядків.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фацет —
фаце́т (від франц. facette – грань) 1. Скошений край стереотипу або кліше, призначений для кріплення їх на підставці чи формному циліндрі. 2. Дефект відлитих рядків (рельєфне зображення, або очко в літері не доходить до краю ніжки).
Словник іншомовних слів Мельничука
-
фацет —
ФАЦЕ́Т, а, ч., спец. 1. Скошений край стереотипу або кліше, призначений для кріплення їх на підставці чи формному циліндрі. 2. Дефект відлитих рядків.
Словник української мови в 11 томах