фацет
фа́цет (фа́цит) чолов'яга, мужчина (м, ср, ст): Аж ту фацит в циліндері мою Маньку взяв І ду таньцю вже сі бере, так якби ю знав (із пісні); -І шо то за фацет? – Який? – А той, шо сто́ї біля буди з пивом. Знаєш його? (Авторка)||ґосьць
◊ присті́йний фа́цет → пристійний
◊ рі́зати фа́це́та → різати
Лексикон львівський: поважно і на жарт