фирк

фирк

вигук

незмінювана словникова одиниця

Значення в інших словниках

1. фирк — ФИРК, виг. 1. Звуконаслідування, що означає уривчастий глухий звук від польоту чого-небудь. 2. розм. Уживається як присудок за знач. фи́ркнути¹. Коли хлопцеві дуже надокучила [коза], розсердився й жбурнув за нею палицею.  Словник української мови у 20 томах
2. фирк — виг. 1》 Звуконаслідування, що означає уривчастий глухий звук від польоту чого-небудь. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. фиркнути I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. фирк — ФИРК, виг. 1. Звуконаслідування, що означає уривчастий глухий звук від польоту чого-небудь. 2. розм. Уживається як присудок за знач. фи́ркнути¹.  Словник української мови в 11 томах