Значення в інших словниках
-
флуктуючий —
ФЛУКТУ́ЮЧИЙ, ФЛЮКТУ́ЮЧИЙ, а, е, спец. Який флуктує, флюктує.
Словник української мови у 20 томах
-
флуктуючий —
(флюктуючий), -а, -е. Мінливий, хиткий, швидкоплинний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
флуктуючий —
ФЛУКТУ́ЮЧИЙ, ФЛЮКТУ́ЮЧИЙ, а, е, спец. Дієпр. акт. теп. ч. до флуктува́ти, флюктува́ти. ▲ Флукту́юча (флюкту́юча) ува́га, псих. — незосереджена, мінлива увага, яка швидко переходить з об’єкта на об’єкт.
Словник української мови в 11 томах