Значення в інших словниках
-
фонастенія —
(від гр. phone — голос і stenos — вузький) — хвороба співаків, що виявляється у швидкій втомлюваності голосового апарату,погіршенні інтонації, зміні тембру, тремоляції звуку голосу. При цьому функціональні зміни голосового апарату не спостерігаються.
Словник-довідник музичних термінів
-
фонастенія —
ФОНАСТЕНІ́Я, ї, ж. Розлад голосу, що супроводжується швидкою втомлюваністю, утрудненням вимови звуків, захриплістю.
Словник української мови у 20 томах
-
фонастенія —
-ї, ж. Розлад голосу, що супроводжується швидкою втомлюваністю, утрудненням вимови звуків, захриплістю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
фонастенія —
фонастені́я (від грец. φωνή – голос, звук і астенія) розлад голосу, що супроводиться швидкою стомлюваністю й утрудненням вимови звуків при відсутності або незначних об’єктивних змінах з боку гортані.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
фонастенія —
ФОНАСТЕНІ́Я, ї, ж. Розлад голосу, що супроводжується швидкою втомлюваністю, утрудненням вимови звуків, захриплістю.
Словник української мови в 11 томах