фонастенія

ФОНАСТЕНІ́Я, ї, ж. Розлад голосу, що супроводжується швидкою втомлюваністю, утрудненням вимови звуків, захриплістю.

Значення в інших словниках

1. фонастенія — фонастені́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. фонастенія — (від гр. phone — голос і stenos — вузький) — хвороба співаків, що виявляється у швидкій втомлюваності голосового апарату,погіршенні інтонації, зміні тембру, тремоляції звуку голосу. При цьому функціональні зміни голосового апарату не спостерігаються.  Словник-довідник музичних термінів
3. фонастенія — ФОНАСТЕНІ́Я, ї, ж. Розлад голосу, що супроводжується швидкою втомлюваністю, утрудненням вимови звуків, захриплістю.  Словник української мови у 20 томах
4. фонастенія — -ї, ж. Розлад голосу, що супроводжується швидкою втомлюваністю, утрудненням вимови звуків, захриплістю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. фонастенія — фонастені́я (від грец. φωνή – голос, звук і астенія) розлад голосу, що супроводиться швидкою стомлюваністю й утрудненням вимови звуків при відсутності або незначних об’єктивних змінах з боку гортані.  Словник іншомовних слів Мельничука