фонастенія

Значення в інших словниках

1. фонастенія — (від гр. phone — голос і stenos — вузький) — хвороба співаків, що виявляється у швидкій втомлюваності голосового апарату,погіршенні інтонації, зміні тембру, тремоляції звуку голосу. При цьому функціональні зміни голосового апарату не спостерігаються. Словник-довідник музичних термінів
2. фонастенія — ФОНАСТЕНІ́Я, ї, ж. Розлад голосу, що супроводжується швидкою втомлюваністю, утрудненням вимови звуків, захриплістю. Словник української мови у 20 томах
3. фонастенія — -ї, ж. Розлад голосу, що супроводжується швидкою втомлюваністю, утрудненням вимови звуків, захриплістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. фонастенія — фонастені́я (від грец. φωνή – голос, звук і астенія) розлад голосу, що супроводиться швидкою стомлюваністю й утрудненням вимови звуків при відсутності або незначних об’єктивних змінах з боку гортані. Словник іншомовних слів Мельничука
5. фонастенія — ФОНАСТЕНІ́Я, ї, ж. Розлад голосу, що супроводжується швидкою втомлюваністю, утрудненням вимови звуків, захриплістю. Словник української мови в 11 томах